Автор статті: Голомб Вікторія
У статті проаналізовано сучасні наукові джерела та чинну нормативну базу щодо визначення набору індикаторів зовнішньоборгової стійкості та їх «порогових» значень в Україні. Запропоновано власний підхід до формування дворівневої національної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості з метою підвищення ефективності контролю за станом валового зовнішнього боргу держави. Проведено оцінку зовнішньоборгової стійкості України з 2005 по 2014 рр.
Серйозною проблемою, яка загрожує стабільності макроекономічного розвитку та економічній безпеці України, є неухильне зростання валового зовнішнього боргу. Залучення іноземних позик стало реакцією на дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який виник у результаті структурних диспропорцій в економіці країни. Згідно з теорією, зовнішні запозичення мали б стимулювати розвиток шляхом пожвавлення інвестиційної діяльності. Проте, на практиці прискорена акумуляція валового зовнішнього боргу призвела до виникнення таких негативних тенденцій, як підвищення відсоткових ставок на ринку державних запозичень, збільшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання, зменшення споживчих витрат населення, відплив коштів на повернення боргу, погіршення міжнародного іміджу країни. Як наслідок, значно знизився рівень зовнішньоборгової стійкості України, тобто її здатності до обслуговування запозичень без шкоди для національної економіки. У зв’язку із цим кількісне вимірювання зовнішньоборгової стійкості, а також визначення безпечних меж накопичення зовнішнього боргу на сучасному етапі є завданням виняткової важливості.
Метою статі є аналіз нормативної бази та наукових джерел щодо оцінювання валового зовнішнього боргу країни та надання пропозицій з формування комплексної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості України.
З’ясовано, що у світовій практиці для оцінювання рівня валового зовнішнього боргу країни використовують певний набір індикаторів. Охарактеризовано сучасні наукові джерела та чинну нормативну базу щодо визначення переліку цих показників та їх «порогових» значень для України. Запропоновано авторський підхід до формування дворівневої національної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості, яка сприятиме підвищенню ефективності контролю за станом зовнішньої заборгованості держави.
Повна версія
У статті проаналізовано сучасні наукові джерела та чинну нормативну базу щодо визначення набору індикаторів зовнішньоборгової стійкості та їх «порогових» значень в Україні. Запропоновано власний підхід до формування дворівневої національної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості з метою підвищення ефективності контролю за станом валового зовнішнього боргу держави. Проведено оцінку зовнішньоборгової стійкості України з 2005 по 2014 рр.
Серйозною проблемою, яка загрожує стабільності макроекономічного розвитку та економічній безпеці України, є неухильне зростання валового зовнішнього боргу. Залучення іноземних позик стало реакцією на дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який виник у результаті структурних диспропорцій в економіці країни. Згідно з теорією, зовнішні запозичення мали б стимулювати розвиток шляхом пожвавлення інвестиційної діяльності. Проте, на практиці прискорена акумуляція валового зовнішнього боргу призвела до виникнення таких негативних тенденцій, як підвищення відсоткових ставок на ринку державних запозичень, збільшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання, зменшення споживчих витрат населення, відплив коштів на повернення боргу, погіршення міжнародного іміджу країни. Як наслідок, значно знизився рівень зовнішньоборгової стійкості України, тобто її здатності до обслуговування запозичень без шкоди для національної економіки. У зв’язку із цим кількісне вимірювання зовнішньоборгової стійкості, а також визначення безпечних меж накопичення зовнішнього боргу на сучасному етапі є завданням виняткової важливості.
Метою статі є аналіз нормативної бази та наукових джерел щодо оцінювання валового зовнішнього боргу країни та надання пропозицій з формування комплексної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості України.
З’ясовано, що у світовій практиці для оцінювання рівня валового зовнішнього боргу країни використовують певний набір індикаторів. Охарактеризовано сучасні наукові джерела та чинну нормативну базу щодо визначення переліку цих показників та їх «порогових» значень для України. Запропоновано авторський підхід до формування дворівневої національної системи індикаторів зовнішньоборгової стійкості, яка сприятиме підвищенню ефективності контролю за станом зовнішньої заборгованості держави.
Немає коментарів :
Дописати коментар