Автори статті: Голомб Вікторія, Голомб Володимир
У статті розглянуто методи визначення митної вартості товарів, ввезених на територію України. Описана послідовність дій декларанта в процесі подання відомостей про вартість імпортованих товарів для визначення розміру мита. Зосереджена увага на вирішенні судових спорів між імпортером та органом доходів та зборів. З’ясовано основні проблеми, які існують під час визначення митної вартості імпортованих товарів. Запропоновано заходи щодо їх вирішення.
Митна вартість ввезених на територію України товарів займає важливе місце у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держави. Оскільки ця величина є основою для нарахування митних платежів, то її розмір значно впливає на суму надходжень до державного бюджету. Вважається, що визначення митної вартості товарів є однією з найбільш складних, відповідальних та суперечливих процедур у митній справі. Особливої актуальності це питання набуло з 1 січня 2016 року, коли вступила в силу угода про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Цей документ передбачає поступове зниження тарифних ставок на товари ввезені з країн ЄС, що призведе до зменшення дохідної частини бюджету. В такий ситуації існує загроза штучного завищення з боку митних органів розміру митної вартості товарів ввезених з інших країн, з метою поповнення бюджетної нестачі.
Метою дослідження є аналіз економічних та правових аспектів визначення митної вартості імпортованих товарів у сучасних умовах.
Висновки. Таким чином, на сучасному етапі існують наступні проблеми у вирішенні митних спорів щодо визначення митної вартості імпортованих товарів. Перша, і найголовніша – це відсутність у органів державної фіскальної служби довіри до вартості товару, зазначеної в договорі, і, як наслідок - часте ігнорування основного методу визначення митної вартості та необґрунтоване використання шостого (резервного методу). Частково вирішити цю проблему зможе запровадження обміну даними та відкриття доступу до бази даних з оформлення експортних декларацій для контролю вартості товару, який експортується в Україну. Друга проблема стосується якості додаткових документів, які декларант відповідно до Митного кодексу України має надати для доведення правильності визначення митної вартості. Через відсутність у Митному кодексі визначення поняття «експертних організацій» орган доходів і зборів при митному оформленні товарів самостійно здійснює перевірку наявності у них відповідних повноважень і приймає рішення щодо прийняття до розгляду виданих ними експертних документів. З огляду на це, на практиці органи доходів і зборів відмовляють декларантам у прийнятті наданих ними документів від експертних організацій за суто формальними ознаками. На нашу думку, необхідно законодавчо визначити критерії до експертних організацій, які уповноважені надавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, а також вимоги до оформлення зазначених висновків. Третьою проблемою є повернення суб’єктам ЗЕД суми фінансових гарантій у спорах щодо митної вартості. Одним із шляхів вирішення цього питання може стати задоволення вимог про стягнення разом зі скасуванням рішення про коригування митної вартості, що дозволить відновити ефективність судового захисту імпортерів.
Повна версія
У статті розглянуто методи визначення митної вартості товарів, ввезених на територію України. Описана послідовність дій декларанта в процесі подання відомостей про вартість імпортованих товарів для визначення розміру мита. Зосереджена увага на вирішенні судових спорів між імпортером та органом доходів та зборів. З’ясовано основні проблеми, які існують під час визначення митної вартості імпортованих товарів. Запропоновано заходи щодо їх вирішення.
Митна вартість ввезених на територію України товарів займає важливе місце у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держави. Оскільки ця величина є основою для нарахування митних платежів, то її розмір значно впливає на суму надходжень до державного бюджету. Вважається, що визначення митної вартості товарів є однією з найбільш складних, відповідальних та суперечливих процедур у митній справі. Особливої актуальності це питання набуло з 1 січня 2016 року, коли вступила в силу угода про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Цей документ передбачає поступове зниження тарифних ставок на товари ввезені з країн ЄС, що призведе до зменшення дохідної частини бюджету. В такий ситуації існує загроза штучного завищення з боку митних органів розміру митної вартості товарів ввезених з інших країн, з метою поповнення бюджетної нестачі.
Метою дослідження є аналіз економічних та правових аспектів визначення митної вартості імпортованих товарів у сучасних умовах.
Висновки. Таким чином, на сучасному етапі існують наступні проблеми у вирішенні митних спорів щодо визначення митної вартості імпортованих товарів. Перша, і найголовніша – це відсутність у органів державної фіскальної служби довіри до вартості товару, зазначеної в договорі, і, як наслідок - часте ігнорування основного методу визначення митної вартості та необґрунтоване використання шостого (резервного методу). Частково вирішити цю проблему зможе запровадження обміну даними та відкриття доступу до бази даних з оформлення експортних декларацій для контролю вартості товару, який експортується в Україну. Друга проблема стосується якості додаткових документів, які декларант відповідно до Митного кодексу України має надати для доведення правильності визначення митної вартості. Через відсутність у Митному кодексі визначення поняття «експертних організацій» орган доходів і зборів при митному оформленні товарів самостійно здійснює перевірку наявності у них відповідних повноважень і приймає рішення щодо прийняття до розгляду виданих ними експертних документів. З огляду на це, на практиці органи доходів і зборів відмовляють декларантам у прийнятті наданих ними документів від експертних організацій за суто формальними ознаками. На нашу думку, необхідно законодавчо визначити критерії до експертних організацій, які уповноважені надавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, а також вимоги до оформлення зазначених висновків. Третьою проблемою є повернення суб’єктам ЗЕД суми фінансових гарантій у спорах щодо митної вартості. Одним із шляхів вирішення цього питання може стати задоволення вимог про стягнення разом зі скасуванням рішення про коригування митної вартості, що дозволить відновити ефективність судового захисту імпортерів.
Немає коментарів :
Дописати коментар