Один із найважливіших індикаторів здоров’я економіки, який не розраховує Державна служба статистики – це зарплатоємність ВВП.
На графіку нижче його представлено як відношення сумарної номінальної заробітної плати зайнятого населення до обсягу національного ВВП.
З огляду на динаміку цього макроекономічного показника виходить, що з нової доданої вартості (сумарно це і є ВПП) ми все більшу частку пускаємо на зарплати, тобто «проїдання» доходів. Відповідно суттєво зменшується частка, яку можна було б спрямувати на розвиток.
Схоже, що в усіх українських президентів та урядів інстинкт самозбереження, який підганяє до збільшення соціальної підтримки населення за рахунок держбюджету, домінує над принципом розумного використання обмежених економічних ресурсів.
How it is made
- Ілюстрація
Немає коментарів :
Дописати коментар